В.В.ЦИГАНОВ / Національний Інститут Проблем Міжнародної Безпеки

Вже три роки існує спеціальна Програма Гарвардського університету «Національна безпека України», головна мета якої – на прикладі США і НАТО ознайомити українських (і військових, і цивільних) фахівців з питань національної безпеки з основними підходами і механізмами її формування та забезпечення. Наприкінці минулого року відбувся черговий, третій за рахунком семінар Програми. Пропонуємо увазі читачів враження одного із слухачів семінару.

Як пожартував один з наших колег (до речі, разом з представницькою українською делегацією у складі 29 чоловік до Гарварду вперше прибули представники міністерств оборони Грузії та Молдови), «рівень національної безпеки багато в чому нагадує стан людського здоров’я – обидва ніколи не бувають надмірними, як і зусилля щодо їх подальшого зміцнення». Кожний жарт, як відомо, має певну долю істини. Мабуть, саме тому теперішній семінар виявився вельми насиченим і складався з п’яти етапів. Перший відбувся у Брюсселі, де наша делегація зустрілась з провідними функціонерами штаб-квартири НАТО і старшими офіцерами штаб-квартири Об’єднаного командування збройними силами НАТО, які спеціалізуються на питаннях, що пов’язані зі Східною Європою і країнами СНД.

Другий етап проходив у США, безпосередньо в Гарвардському університеті, точніше, у його всесвітньовідомій Школі управління імені Дж. Кеннеді – 11-денна, дуже насичена (інколи навіть надмірно) в інформаційному плані освітня програма «Національна безпека України». Про значення, яке організатори Програми надавали цьому етапові, переконливо свідчить перелік хоча б деяких (без титулів і звань, бо не вистачить журнальних сторінок) задіяних у ньому «зірок» американської політичної науки: З. Бжезінський і Р. Блаквілл, Д. Кемп і Ш. Гарнетт, Д. Най і Р. Шпорлюк, Д. Сакс і С. Хантінгтон, У.Л. Неш і С. Міллер та інші. Як на мене, навіть тільки аналіз найбільш цікавих лекцій, не кажучи вже хоча б про стислий виклад їх змісту, за обсягом вимагає окремого спеціального випуску журналу чи додатку до нього. Тому дозволю собі адресувати відповідні можливі запитання читачів безпосередньо до редакції нашого часопису.

Виходячи з перебігу подальших подій, організатори Програми цілком поділяли класичну марксистську тезу про єдність теорії і практики і, більше того, про первинність останньої, бо наступний, тобто третій етап семінару проходив на військово-морській базі у Норфолку (США), де відбулася зустріч нашої делегації із керівництвом Штабу Командуючого Атлантичним флотом США і НАТО адмірала Г. Гемана. Члени делегації відвідали також ударний авіаносець «Теодор Рузвельт» і ракетний крейсер «Лейте Галф» – кораблі, що брали участь у військових операціях у Косово.

Різниця між політологією і практичною політикою особливо була помітна у Вашингтоні, де проходив четвертий етап семінару, присвячений зустрічам з відповідальними працівниками Пентагону, Ради національної безпеки і Конгресу США. Відсутність будь-яких сентиментів з боку господарів особливо не здивувала, але неодноразові, часто-густо не аргументовані менторство і зверхність декого з них врешті-решт викликали досить різку реакцію – відсіч з боку керівників української делегації: члена-кореспондента НАН України С. Пирожкова та генерал-полковника В. Шкідченка.

П’ятий і заключний етап семінару відбувся у Лондоні у вигляді семінару «Питання Європейської безпеки після кризи в Косово» і ознайомлення з роботою Штабу об’єднаних сил Великобританії у Нортвуді.

Незважаючи на розмаїття отриманої інформації, видається можливим окреслити те, що виявилося спільним для різних її джерел та носіїв. З одного боку, прозвучало чимало компліментів на адресу України. Водночас представники НАТО і США неодноразово підкреслювали правильність обраного ними курсу у співробітництві з Україною. Постійно підкреслювалася і ключова роль США у діяльності НАТО як найбільш впливової військово-політичної організації, яка може і має можливість виступати гарантом миру в світі і в Європі.

Практично на кожній зустрічі – і в НАТО, і в США, і в Англії – наші візаві не приховували побоювання того, що Україна може залишитися поза цивілізованою Європою, якщо у двосторонніх стосунках з Росією почне поступатися власними інтересами.

Не можна не згадати і певною мірою досить несподівану думку, згідно з якою саме Збройні Сили України являють собою особливий інструмент у системі не тільки національної безпеки, а й захисту української демократії.

Майже всі наші співрозмовники багато уваги приділяли економічним негараздам в Україні, причинам їх виникнення та шляхам і методам усунення. Зокрема, практично всі виступаючі і співрозмовники наполягали на існуванні в Україні надмірно великого рівня корупції, що, на їхню думку, є однією з головних перешкод на шляху реформування суспільства і економіки.

Хоча філософи час від часу стверджують, що істина – це насамперед процес, чимало для її вірного розуміння може дати й визначення його підсумків. Якими їх можна вважати, оцінюючи ефективність Програми Гарвардського університету «Національна безпека України» в цілому і, зокрема, її третього семінару? Безумовно, корисною хоча б тому, що такі програми допомагають нам не тільки вивчити досвід чужих помилок й успіхів, а й усвідомити ступінь адекватності уявлень США про ситуацію в Україні і в Європі дійсному стану речей, не кажучи вже про відчутний багаж нових знань і уявлень.

Звичайно, не буває успіхів без недоліків. Деякі (хоч таких було небагато) лекції мали суто об’єктивістсько-інформативний або навіть констатуючий характер. Практично не відбувалося дискусій у системі «викладач-аудиторія». На жаль, так і не прозвучали науково обгрунтовані аналітичні висновки та практичні рекомендації з обговорюваних питань, зокрема щодо виходу України з кризового стану. Втім, варто сподіватись, що все це буде враховано у найближчому майбутньому, коли Школа ім. Дж. Кеннеді Гарвардського університету, крім продовження Програми «Національна безпека України», розпочне реалізацію студій «Регіональне співробітництво та системи регіональної безпеки» (для країн ГУУАМ) і «Програма для парламентаріїв України».

Share in social media



Our partners